СІННИЙ1, а, е. 1. Прикм. до сіно. Минулась вже з тиждень сінна косовиця, Жита на нив'ях половіли (Манж., Тв., 1955, 56); Сінний запах; // Вигот. із сіна. Велику увагу передові господарства звертають на виготовлення сінного і особливо трав'яного борошна (Хлібороб Укр., 2, 1967, 31); Для готування сінного настою беруть зелене бобове або бобово-злакове сіно високої якості (Свинар., 1956, 160); // Признач. для зберігання, перевезення і т. ін. сіна. Сінних барж стояло на Неві кілька сот (Ільч., Серце жде, 1939, 10).

Сінна площа - площа, на якій торгують сіном. Місто Катеринослав (Дніпропетровськ). На горі, за міським кладовищем, велика сінна площа (Вітч., 4, 1962, 201).

^ Сінна гарячка (лихоманка, астма і т. ін.) - захворювання, що виникає в осіб із підвищеною чутливістю до цвітіння рослин. Один з проявів алергії - сінна гарячка. Вона виникає у деяких людей як реакція на запах і пилок квітуючих та скошених трав (Знання.., 12, 1971, 19); Небажані наслідки може дати занурення обличчя в квіти троянд, їх пилок спричинює сінну астму або сінну лихоманку (Хлібороб Укр., 9, 1972, 45).

2. Якого годують сіном. Сінним конем, солом'яним волом не далеко заїдеш (Укр.. присл.., 1963, 286).


СІННИЙ2, а, е. Прикм. до сіни. - Іди, мала, іди, не барися, А з сінного пороженька назад не вернися (Чуб., V, 1874, 130); На сіннім порозі вже стояла мати (Кач., II, 1958, 46).