Тлумачний словник української мови
СІВОЗМІНА, и, ж. Чергування сільськогосподарських культур на тій самій земельній площі протягом ряду років. Правильно встановлені на основі перспективного плану розвитку господарства сівозміни, або чергування культур на полях, у поєднанні з відповідною системою обробітку грунту та удобрень мають забезпечити підвищення родючості землі (Наука.., 2, 1960, 32); - Що ж у них і родитиме, як не кукіль, коли сівозміни нема (Гончар, III, 1959, 31); Волошки у житі, пирій і полин,- Бур'ян! Це того, що нема сівозмін (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 287); Польова сівозміна; Овочева сівозміна.
^ Прифермська сівозміна див. прифермський.