СХВИЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. 1. Привести в коливальний рух, викликати хвилі, збурити поверхню рідини. [Гаральд:] Щоб здобути руку цю дівочу, Пройду я світ від півдня до півночі, Своїм човном схвилюю всі моря, Здобуду світ, корону, перли, славу (Коч., Я. Мудрий, 1946, 26).

2. Вивести з душевної рівноваги, викликати тривогу, занепокоєння, хвилювання. У старих паперах комсомольці знайшли повідомлення, що дуже їх схвилювало (Донч., II, 1956, 19); Мене схвилювали, читачу, твої справедливі листи - в них серце і душу гарячу вкладаєш по-дружньому ти (Уп., Вірші.., 1957, 140); Звістка про те, що Юрко Жменяк пішов від батька, так схвилювала Верону, що вона того дня не знала, куди себе приткнути (Томч., Жменяки, 1964, 209); Вміщені на обкладинці журналу портрети страчених декабристів глибоко схвилювали Шевченка (Слово про Кобзаря, 1961, 122).