СУПЕРНИЦЯ, і, ж. Жін. до суперник. Панії з заздрістю оглядали вбрання і або зеленіли з люті, або удавано всміхалися, бачачи на суперницях кращі оздоби, або розквітали гордовитою радістю від почуття своєї переваги (Тулуб, Людолови, І, 1957, 94); Вони давні суперниці в спортивному клубі Жовтневого заводу. На всіх змаганнях вони - поруч, і зустрічі ці завжди напружені до краю (Собко, Матв. затока, 1962, 6); Увижається [дівчині]: на колодці сидять Гриць, обнявшись із суперницею (Вас., III, 1960, 371).