СПІВУЧАСТЬ, і, ж. Спільна участь із ким-небудь у якійсь справі, діяльності і т. ін. Усі свідки сих страшних розкопок стояли, мов осуджені, немов усіх їх прилапано [спіймано] на співучасті в страшнім, нелюдськім злочині (Фр., IV, 1950, 48); - Може бути такий варіант,- почав він, роздумуючи, і його погляд обійшов усіх - від Петра до Проценка і Савки, закликаючи кожного до співучасті в нараді (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 182).