СПІВПРАВИТЕЛЬ, я, ч. Правитель, який править разом з іншим правителем, поділяє з ним усю повноту влади. Після Діоклетіана управління державою перейшло до його співправителів. Між ними зав'язалась довга боротьба, яка закінчилася перемогою імператора Константина (Іст. стар. світу, 1957, 195).