СПІВВЛАСНИК, а, ч. Людина, що володіє чим-небудь разом із кимсь. - Якщо ти вийдеш заміж за багатого чоловіка, то він стане не тільки співвласником фірми на твоїй частині спадщини, а внесе і свій капітал... (Бурл., Напередодні, 1956, 107); Членами сімейної общини у слов'ян могли стати і не родичі, тобто всі ті, які працювали на землі, ставали її співвласниками (Нар. тв. та етн., 3, 1966, 34).