СПОСТЕРЕЖЛИВИЙ, а, е. Здатний добре все помічати, підмічати, звертати увагу на щось приховане, внутрішнє, суттєве. Патер був людиною спостережливою. Він помітив недовірливо-сторожкий погляд поета (Тулуб, В степу.., 1964, 437); Гагара дуже спостережлива птиця. І дуже гостроока, - бачить вона кроків на сто так, як не можна бачить у найудосконаленіший бінокль (Вишня, II, 1956, 178); // Який відзначається такою здатністю. Спостережливим оком Чепіга відразу помітив, що Вітряні Гори були вулицею відвертих, чесних трудолюбів (Жур., Вечір.., 1958, 368).