СПАЛЬНИЙ, а, е. 1. Признач. для спання. В спальній кімнаті, над ліжком Христини, висів на стіні прездоровий килим (Н.-Лев., VI, 1966, 37); Спальна частина приміщення була розміщена біля печі - єдиного джерела тепла (Дерев. зодч. Укр., 1949, 10).

Спальний вагон - вагон з місцями, признач. для спання. В купе спального вагона четверо пасажирів.. грають в преферанс (Головко, І, 1957, 437); Спальний мішок див. мішок.

2. Признач. для спальні (у 1 знач.). Спальний гарнітур.