СПАДКОЄМИЦЯ, і, ж. Жін. до спадкоємець. Мартинюк спостерігав Іру, єдину в своїх батьків спадкоємицю, з дитинства розбещену тим, що їй у всьому догоджали (Дмит., Наречена, 1959, 16); Добра в княгині було багато.. Діди й прадіди її, що сиділи на Київському столі - а княгиня Ольга по закону вважала себе їх спадкоємицею,- не одразу зібрали це добро (Скл., Святослав, 1959, 102); Вірна учениця Тараса Шевченка, спадкоємиця кращих традицій російських революціонерів-демократів, Леся Українка виступає провісником великої всеочищаючої бурі (Знання.., 2, 1971, 17).