Тлумачний словник української мови
СОРОКАРІЧЧЯ, я, с. 1. Проміжок часу, що дорівнює сорока рокам. Епоха пореформеного сорокаріччя позначена гострою класовою боротьбою (Іст. укр. літ., І, 1954, 344).
2. Річниця чого-небудь, що відбулося або почалося сорок років тому. Якось запросила мене молодь на своє свято - сорокаріччя комсомолу (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 121).