Тлумачний словник української мови
СОЙКА, и, ж. Лісовий перелітний рудувато-сірий птах родини воронових, який має білувату з темними смугами голову і невеликий чубчик червонуватого відтінку. Сойка хрипіла в вершках смерек (Фр., VI, 1951, 11); Сойка - підступна птиця: вона мастак нищити дрібне птаство (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 34); Прийшла зима.. Важкий настав час для синичок, чубатих посмітюх, сойок, повзиків, горобців (Веч. Київ, 9.I 1971, 3).