СНІЖИТИ, ить, недок., безос., розм. Падати, іти (про сніг). Вітер майже затих, ледь-ледь сніжило (Збан., Ліс. красуня, 1955, 22); Сніжило. Насувалася буря (Ільч., Серце жде, 1939, 235).