Тлумачний словник української мови
СНОТВОРНИЙ, а, е. Який викликає сон, усипляє. Ніколи не треба починати прийом снотворних препаратів без призначення лікаря (Наука.., 12, 1969, 45); Снотворні таблетки; // у знач. ім. снотворне, ного, с. Ліки, що викликають сон. Не треба вживати снотворне, коли без нього можна обійтися (Знання.., 3, 1968, 29); Він пхикав, хлипав і вередував. Батько запропонував дати йому снотворного (Смолич, II, 1958, 81).