СМІЛИВІСТЬ, вості, ж. 1. Властивість за знач. сміливий. Боялися вороги руського навального нестримного бою.. Сміливістю, хоробрістю, відвагою, безстрашшям руського війська був знаменитий руський бій (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 337); Неухильне прагнення вперед, сміливість думки, ясність перспективи, нетерпимість до косності, рутини - ось що характеризує діяльність ленінської партії (Ком. Укр., 5, 1960, 45).

2. Смілива поведінка, рішучість у вчинках; хоробрість, відвага. Вона не сподівалась од Мелашки такої сміливості й спочатку не знала, що казати (Н.-Лев., II, 1956, 358); Сміливість і буйність - то були ознаки характеру Олекси (Хотк., Довбуш, 1965, 131); Аж от поїзд рушає далі. Не здолали його гайдамаки.. Не вистачило сміливості (Довж., І, 1958, 38).

Брати [на себе] сміливість див. брати; Додавати (додати, надавати, надати) сміливості - робити сміливішим. Ваше співчуття моїм замірам і обіцянка надіслати дещо додають мені сміливості (Коцюб., III, 1956, 242); Надворі стало зовсім поночі. Темрява додала бідній Василині сміливості (Н.-Лев., II, 1956, 84); Моє мовчання надає йому сміливості (Ю. Янов., II, 1958, 22); Мати сміливість - бути сміливим; осмілюватися зробити що-небудь. - Вліз у сім'ю, взяв чужу жінку... Май же сміливість чесно поквитуватись (Коцюб., І, 1955, 408); - Мав сміливість з куркулями гуляти, май тепер сміливість подивитись людям у вічі (Стельмах, II, 1962, 377); Набиратися (набратися) сміливості - ставати сміливішим. Заєць набрався сміливості та й каже: «Ще одколи живу в цьому лісі, ніхто передо мною шапки не здіймав» (Н.-Лев., III, 1956, 292).