СЛИВКА, и, ж. 1. Те саме, що слива. Садок там гарний, тільки, звичайне, запущений.. Є там хороші дуби, берести і сливок видимо-невидимо (Л. Укр., V, 1956, 245); Сидів Славко в садку за хатою. Там стояв під сливкою старий ослін (Март., Тв., 1954, 229); - А мені сливок там звари... Так забажалося кислого (Тесл., З книги життя, 1949, 81).

@ Ускочити у сливки - опинитися у неприємному становищі. От у такі сливки ускочили наші старости! Піймали облазня (Кв.-Осн., II, 1956, 443).

2. розм.. Те саме, що писанка.