СКОТИНЯКА, и, ж., розм. Те саме, що скотина. Чечени кожного дня пороли кинджалами горло скотиняці, зловленій на дорогах та пастівниках (Тют., Вир, 1964, 462); [Шевцов:] Чорти б його взяли... цю скотиняку Новаковича!.. (Гр., II, 1963, 522); [Сторож:] Не купець, а скотиняка!.. Ще й шубу панську нап'яв!.. (Кроп., IV, 1959, 217).