СКИТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., рідко. Блукати, не маючи постійного місця проживання; поневірятися. [Наталка:] Петре! Петре! Де ти тепер? Може де скитаєшся в нужді і горі і проклинаєш свою долю (Котл., II, 1953, 6); Я скитався сиротою, Гірко мені було! (Рудан., Тв., 1956, 75); - Матінка приходили.- Що вона? Все своєї править? - Додому кличе.- Тоді, як скиталися по чужих дворах, не кликала (Тют., Вир, 1964, 510).