СИМВОЛІКА, и, ж. 1. Умовне відображення подій, явищ, понять, ідей і т. ін. за допомогою умовних знаків - символів; символічне значення, яке надається чому-небудь. Питання про філософське осмислення ролі символіки в науковому пізнанні виступило на перший план (Ком. Укр., 8, 1967, 78); Рослинний орнамент індійського килима тяжів до живої природи, рослинний орнамент наших народів схиляється до символіки (Вол., Дні.., 1958, 30).

2. збірн. Символи; сукупність символів. Мовна тканина байок Глібова насичена образними висловами і символікою, виробленими в живому мовленні (Курс

іст. укр. літ. мови, І, 1958, 431); Писав я ці етюди під впливом творів Метерлінка, повно було в них символіки, містики, потойбічного... (Донч., VI, 1957, 581); У суботу розпочався складний весільний ритуал, повний старовинних звичаїв, прикмет та символіки (Тулуб, Людолови, II, 1957, 51).