Тлумачний словник української мови
СИЗООКИЙ, а, е. Який має сизі очі; із сизими очима. Володя зрозумів, що це був японський робітник. Сизоокий, засмаглий і простоволосий (Донч., III, 1956, 288); Саме на зелені святки осадник привіз собі з міста якусь сизооку шляхтянку Анелю вже як шлюбну малжонку [жінку] (Козл., Ю. Крук, 1957, 468).