Тлумачний словник української мови
СЕПАРАТИЗМ, у, ч., політ. Прагнення до відокремлення, відособлення. У міжнародному робітничому русі питання про сепаратизм стало особливо живо в 1910 році на конгресі в Копенгагені (Ленін, 23, 1972, 120); // У багатонаціональних буржуазних державах - політичний рух національних меншостей, скерований на відокремлення від державного цілого й утворення самостійної держави. Фінляндці приїздять і говорять, що сепаратизм у них наростав, бо кадети не дають Фінляндії повної автономії (Ленін, 31, 1973, 416).