СВЯЩЕННОСЛУЖИТЕЛЬ, я, ч. Служитель релігійного культу (диякон, священик, єпископ) у православній церкві. Олекса згірдно поглянув на священнослужителя, що мішається не в свою справу (Хотк., Довбуш, 1965, 413); Священнослужителям стає чимраз важче людям релігійні теревені правити (Мельн., Коли кров.., 1960, 142); // Взагалі особа, що здійснює богослужіння. У неділю про напад Наполеона Бонапарта.. оповістили священнослужителі по всіх церквах (Бурл., О. Вересай, 1959, 7).