СВАСТИКА, и, ж. 1. Хрест із загнутими під прямим кутом кінцями - один із релігійних знаків, який зустрічається на творах мистецтв давніх культур Європи, Азії, рідше Африки й Америки.

2. Знак у вигляді хреста із загнутими під прямим кутом кінцями, який став емблемою німецького фашизму. Коли вітер колихнув його [прапор], Олена Павлівна побачила чорну свастику, схожу на павука (Панч, В дорозі, 1959, 115); Край шляху - німецький танк з білим хрестом і свастикою (Донч., V, 1957, 60); // перен. Фашизм. Коли б не ти, Росіє-мати,- Роз'їла б свастика світи (Стельмах, Жито.., 1954, 6); Народ мій не став на коліна: - бий свастику в серце (Тич., II, 1957, 112).