САМООБМАН, у, ч. Обман самого себе; навіяння собі думок, що не відповідають дійсності. Галасують, хваляться, а чим хвалитися? Чи не краще зважити все тверезо і подивитися правді в очі? Адже самообман - страшна хвороба... (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 220); Ольга промовчала, і він заговорив знову: - Ви не бійтесь, що я вас скомпрометую перед вашими кавалерами. Не треба займатись самообманом, панно Річинська. Тепер, коли ви станете «панною без посагу», вони й так не дуже будуть набиватись (Вільде, Сестри.., 1958, 529).