Тлумачний словник української мови
САМОГОН, у, ч. Алкогольний напій, який виготовляють кустарним способом із буряків, картоплі, цукру тощо. Куркулі пекли й смажили, варили самогон, різали свиней (Воскр., Весна.., 1939, 45); Вицідивши до денця склянку каламутного самогону, Ярошенко враз повеселішав (Речм., Весн. грози, 1961, 83).