Тлумачний словник української мови
САЛАМАНДРА, и, ж. 1. Хвостате земноводне, схоже на ящірку. Він підняв угору руку, в якій двома пальцями за хребет держав здорову саламандру (Фр., III, 1950, 90); Плямиста саламандра.
2. У міфології західноєвропейських народів - дух вогню.