САКСОФОН, а, ч. Мідний духовий музичний інструмент із характерним тембром. Урвався ритм танго, і неприродно застогнав ніби насмерть ранений саксофон (Ле, Мої листи, 1945, 7); Завивання саксофонів і оглушний перестук барабанів мало заважали йому (Рибак, Час.., 1960, 117).