Тлумачний словник української мови
РІЗНЯ, і, ж. 1. розм., рідко. Дія за знач. різати 2 і різатися 2.
2. Масове знищення, вбивство людей. Один тільки хлопчина майже чудом переховався за комином і розповів потім про різню (Фр., І, 1955, 366); Найспритнішого нунція Комулея папа заслав за Дунай, за Дністер, щоби благословити різню між людьми (Ле, Наливайко, 1957, 163); // Рукопашний бій з застосуванням холодної зброї. [Олексій:] Навіщо людині у звіра обертатись? [Микита:] Чуєш, Варко, яка тихоня? А глянула б ти на нього в різні... велетень, богатир!.. (Кроп., V, 1959, 508).