Тлумачний словник української мови
РУБИТИ, рублю, рубиш; мн. рублять; недок., перех. Підшивати, заломивши край (тканини); підрублювати. - Не жаль мені хустиночки, що її рубила, А жаль мені Василини, що вірно любила (Чуб., V, 1874, 424); [Принцеса:] Візьміть моє червоне покривало, не день, не два його я шовком шила, а золотом рубила у неволі (Л. Укр., II, 1951, 211).