РОЯЛЬ, я, ч. Струнний ударно-клавішний музичний інструмент з горизонтально розташованими струнами й корпусом крилоподібної форми; різновид фортеп'яно. Музика далась Настусі дуже легко, і вона швидко вивчилась чудово грати на роялі (Н.-Лев., IV, 1956, 228); Хлопці вкотили до танцювального залу рояль і загородили ним увесь куток (Чорн., Визвол. земля, 1959, 179).

^ Кабінетний рояль див. кабінетний; Концертний рояль див. концертний.