Тлумачний словник української мови
РОСОМАХА, и, ж. Хижий звір родини куницевих з густою, довгою і грубою шерстю перев. каштаново-бурого забарвлення. Росомаха.. належить до тієї ж родини куницевих, що соболь і колонок, але зовнішнім виглядом значно відрізняється від своїх родичів (Посібник з зоогеогр., 1956, 100); - Ти вбив росомаху! - Росомаху? - зрадів Юра і хотів кинутися до звіра, але Мача затримав його (Багмут, Щасл. день.., 1959, 212); Он з тої гілочки, згори, стрибне з одного маху і в тебе хижі пазури запустить росомаха (Гонч., Вибр., 1959, 279); // Хутро цього звіра.