РОЗІРВАННЯ, я, с. Дія за знач. розірвати. Вихований в польських школах, згодований польською літературою нарівні з іншими, почуваю себе зв'язаним спільними вузлами з польською суспільністю так, що розірвання їх обійшлось би мені дорого (Фр., Публіцистика, 1953, 106); Особа, що зобов'язалася за попереднім договором дати другій позику, може вимагати розірвання попереднього договору, коли згодом майновий стан контрагента значно погіршиться (Цив. кодекс УРСР, 1950, 39).