РОЗУМНЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до розумний. Ріс веселий і кмітливий син у теслі Корчака. Ріс на диво розумненький, Знав по голосу пташок (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 118); - Як же тебе розлюбити, таку гарну та розумненьку? - навіть здивувався Володя такому припущенню (Ткач, Арена, 1960, 194).