Тлумачний словник української мови
РОЗСИЛАТИ, аю, аєш, недок., РОЗІСЛАТИ, ішлю, ішлеш, док., перех. Посилати, відправляти в різні місця. Старий, обпатравши кабана, розділя його на шматки і розсила [на празник] меншими хлопцями (Кв.-Осн., II, 1956, 225); Тут тихо. Звідси голос не долине До шпигунів, що розсилає цар (Рильський, III, 1961, 275); Таємними пакетами він розіслав свої листи у всі ті місця в Харкові, де перебував Улас, вимагаючи компрометуючих матеріалів на хлопця (Тют., Вир, 1964, 149); // Посилати, відправляти всіх (усе), нікого (нічого) не залишаючи. Невгамовна Параска спозаранку розсилала всюди слуг та прислужниць - шукати дурноверхого шляхтича (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 454); Бачить [Сомко], що тим серцем мішанині таборовій не запобігне, розіслав старшину по всьому обозі козаків гамувати, а сам сів на коня і поїхав поміж наметами (П. Куліш, Вибр., 1969, 157).