РОЗСЕКРЕЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСЕКРЕТИТИ, ечу, етиш, док., перех. 1. Робити доступним, відомим те, що раніше було секретним, таємним. - Ви яке мали право розсекречувати таємні документи штабу? - сухо запитав я писаря (Збан., Ліс. красуня, 1955, 84); - Сам факт вибуху бомби [атомної] вже розсекретив її існування (Рибак, Час.., 1960, 244).

2. розм. Усувати кого-небудь від секретної роботи.