РОЗОРЯТИ, яю, яєш і рідко РОЗОРЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗОРИТИ, зорю, зориш, док., перех. 1. Ламати, спустошувати, перетворювати що-небудь у руїни. Найлюбішою забавкою було йому будувати та розоряти землянки, вали, окопи, шанці... (Мирний, І, 1949, 180); Завойовники розоряли храми, палаци, щоб добути каміння для своїх будівель і укріплень (Іст. середніх віків, 1955, 9).

2. Позбавляти кого-небудь багатства, достатку, майна; доводити до злиднів, зубожіння. Кризи і періоди промислового застою в свою чергу ще більше розоряють дрібних виробників (Ленін, 38, 1973, 101); - Християни, ми довго терпіли. Воно правда, що пани.. народ розорили та ще й ганяють за нами з.. посіпаками всякими (Коцюб., II, 1955, 72).