РОЗОРЮВАТИ1, юю, юєш, недок., РОЗОРАТИ, рю, реш, док., перех. Обробляти землю плугом, сохою; орати. Сень на совість розорював.. поле (Горд., Дівчина.., 1954, 259); // Орючи необроблювані землі, вводити їх у господарський обіг. Йшли ешелони на схід, на південь - молодь їхала розорювати цілинні землі, будувати нові заводи (Шовк., Людина.., 1962, 320); // Орючи, знищувати що-небудь. Тисячі тракторів давно розорали межі і обніжки (Цюпа, Україна.., 1960, 168); // Робити борозни плугом на поверхні грунту, на снігу. Перед настанням весни сніг корисно розорювати через кожні 5-8 метрів (Хлібороб Укр., 2, 1964, 32).


РОЗОРЮВАТИ2 див. розоряти.