Тлумачний словник української мови
РОЗДЯГАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., РОЗДЯГТИСЯ і РОЗДЯГНУТИСЯ, дягнуся, дягнешся; мин. ч. роздягся, дяглася, лося і роздягнувся, нулася, лося; док. 1. Знімати, скидати з себе одяг. Не роздягаючись, не світячи, світла, Раїса впала на канапку в своїй світличці (Коцюб., І, 1955, 330); Доки гостя роздягалась, старий Рубан уважно розглядав дівчину (Шиян, Баланда, 1957, 57); На березі Ганна роздяглася, Роздяглася, розкинулась На білій сорочці (Шевч., І, 1963, 161); Влітку в спеку Ляля, роздягнувшись, читала цілими днями (Гончар, IV, 1960, 40); Тимко роздягся і приліг біля Марка (Тют., Вир, 1964, 364).
2. перен. Скидати з себе зелене вбрання (про дерева, землю і т. ін.). Покалічений снарядами ліс роздягався передчасно і не з власної волі (Голов., Тополя.., 1965, 185); Молоді липи вже роздяглись й стояли голі, мов діти у своїй безсоромності (Коцюб., II, 1955, 248).