РОЗГИНАТИ, аю, аєш, недок., РОЗІГНУТИ, ну, неш, док., перех. Випрямляти, розправляти що-небудь зігнуте. Встав [Микита], скривився, розгинаючи натруджену спину (Вас., І, 1959, 276); Як дитина, калиною себе забавляє [Ганнуся], Гне стан гнучкий, розгинає (Шевч., І, 1963, 161); Розігнувши зомлілий поперек, Яцуба озирає своє володіння (Гончар, Тронка, 1963, 166).

@ Не розгинати спини над (за) чим; Не розгинаючи спини [працювати] - працювати багато, без відпочинку. Тася не розгинала спини над чужою білизною (Дмит., Розлука, 1957, 242); Приведено її малою до дядька Максима та дядини Софії, і з того часу працює вона, не спочиваючи, не розгинаючи спини (Л. Янов., I, 1959, 32).