РОЗБОМБИТИ, блю, биш; мн. розбомблять; док., перех. 1. Розбити, зруйнувати що-небудь, знищити когось бомбардуванням. В тилу лівого флангу, де зайняв оборону перший батальйон, німці півгодини тому скинули авіадесант і страшенно розбомбили позиції батальйону (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 9); - Я боялась... Думала, вас розбомбили... (Дор., Не повтори.., 1968, 21); // безос. Десь уже на світанні в широкій балці все одразу спинилося. Попереду розбомбило місток, утворився затор (Баш, На.. дорозі, 1967, 234).

2. перен., розм. Дуже розкритикувати або вилаяти кого-небудь за щось. - Сагайдак уплутався, дає чортів за молоко. Допіру розбомбив чорнявського голову (Кучер, Трудна любов, 1960, 578).