РИЦАРСТВО, а, с. 1. Збірн. до рицар. Одягнені в довгі сорочки, сиділи верхи на гарматі, на потіху всьому козацькому рицарству, горді польські воєводи (Кач., II, 1958, 426).

2. перен. Вихованість, підкреслена чемність, благородство рицаря. Радянське рицарство - це не показна, про людське око шаноба до наших подруг... Ні, це значно глибше і вагоміше почуття (Рад. Укр., 19.V 1968, 4).