РЕЗЕРВАЦІЯ, ї, ж. 1. Збереження чого-небудь у резерві (у 3 знач.). Він виступає проти всіх заходів, спрямованих на ліквідацію фашистських резервацій (Смолич, Після війни, 1947, 72).

2. У деяких капіталістичних країнах - місце примусового оселення корінних жителів з метою загарбання у них кращих земель. - Нас, червоношкірих, - хто залишився живий, - загнали на ці невеличкі клаптики землі, що білі називають резерваціями (Кулик, Записки консула, 1958, 14); Довідавшись, що недалеко знаходяться резервації, в яких зібрані залишки вимираючого індійського племені чорноногих на чолі із вождем Імасізом, він виявив бажання їх відвідати (Рад. літ-во, 5, 1958, 18).