РЕАБІЛІТАЦІЯ, ї, ж. Поновлення доброго імені, репутації несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини. Першим виступив місцевий наш поет Вишневий. Тема його вірша - реабілітація нової жінки - звучала лірично (Кач., II, 1958, 17); Коли відбувався величезний процес перетворення робітничого класу з класу в собі в клас для себе, відчув [М. Горький], що найголовніше - це боротьба за людину, реабілітація людини (Рад. літ-во, 10, 1968, 89).

2. юр. Відновлення в правах людини, стосовно якої скасовано судовий вирок. Вийшовши з залу суду, де розбиралась справа Теміра і закінчилась цілковитою його реабілітацією, Манченко побіг до лікарні, щоб сповістити про це доктора (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 276).