Тлумачний словник української мови
РАЙСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до рай1 1. [Xвора:] Моя лагідна мати не злочинка, Не вбила і не хтіла вбить нікого, їй мусить райська брама відчинитись, А для таких, як я, в раю немає місця (Л. Укр., І, 1951, 120).
2. перен. Який викликає почуття прекрасного, чарує; чудовий, чарівний. Тихі вітри коливали дзвоники, і вони дзвеніли й розливали в небі райські мотиви (Н.-Лев., IV, 1956, 40); Бачу я сни із чудового Сходу, Навіч я бачу ту райську природу... (Крим., Вибр., 1965, 82).
^ Райські птахи (птиці) - родина птахів ряду горобцеподібних, які мають яскраве оперення. В тому гаю - вода свіжа, артезіани б'ють, чорні лебеді по ставках плавають, райські птиці співають у віттях дерев!.. (Гончар, Таврія, 1952, 102); Райські яблука - яблучка жовто-червоного кольору. Посеред саду старезна яблуня, всипана райськими яблуками, аж гілля кіллям підважені (Вас., II, 1959, 183).