РАДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. Те саме, що радіти. Та й сама радувалась, дивлячись на життя їх, миле та любе (Вовчок, І, 1955, 281); Радувався потай прикажчик, стежачи за сінокосом (Гончар, Таврія, 1952, 218); - Леонід тут поповиглядав тебе з Васильком... І шкодував дуже, що так вийшло, і радувався за тебе (Гончар, II, 1959, 197); Ми ж, радянські письменники, з гордістю кажемо, що партія найбільше піклується про нас, уболіває, виправляє недоліки і, як великий друг, радується з наших успіхів (Мал., Думки.., 1959, 4); Не радуйся чужому лихові (Укр.. присл.., 1955, 217); Старі тішаться та радуються своєю дитиною (Вовчок, І, 1955, 49).

@ Душа (серце) радується - про відчуття великої радості. Ой як вона заспіває, - село роздягає,.. Ой як вона засміється, душа радується (Нар. лірика, 1956, 166); - Скільки того народу вчиться!.. Як глянеш - серце радується (Гончар, Новели, 1949, 60); Оце тобі на та радуйся! - уживається при вираженні здивування, заперечення і т. ін. - А ти хвостом не крути і за чужі спини не ховайся, - засвітив на нього оком Латочка. - Як Оксена не було - до гурту підпрягався, а побачив - зараз тобі язик у петлю скрутило. - Оце тобі на та радуйся! - спалахнув лицем Хома і ще нижче опустив голову. - Буцімто я говорив більше за вас (Тют., Вир, 1964, 82).