ПІШОХІДНИЙ, а, е. 1. Признач. для ходіння пішки. Андрій глянув угору по течії за пішохідний міст (Собко, Срібний корабель, 1961, 80).

2. Який здійснюється пішки, не користується транспортними засобами. В умовах гористого рельєфу.. ескалатори матимуть величезне значення для полегшення пішохідного руху (Рад. Укр., 2.VIII 1946, 1); Полк був піхотний, але вже не пішохідний (Смолич, V, 1959, 654).