ПІПЕТКА, и, ж. Скляна трубочка з гумовим наконечником для набирання, втягування рідини і випускання її краплями. Закапування крапель в очі провадять піпеткою (Заг. догляд за хворими, 1957, 164); Хворого прийняв [ветеринар], Щось з піпетки капа... (С. Ол., Вибр., 1959, 258).