ПІДСУДНИЙ, а, е. 1. Який підлягає суду, має розглядатися в суді. - Весілля вчителя й учениці? Та це ж підсудна справа! (Збан., Малин. дзвін, 1958, 298).

2. Який звинувачується в чому-небудь і перебуває під судом; // у знач. ім. підсудний, ного, ч.; підсудна, ної, ж. Людина, яка звинувачується в чому-небудь і перебуває під судом. - Підсудний Княжевич,.. ви визнаєте себе винним у тому, що.. розпаковували чужий багаж і посилки? (Кучер, Прощай.., 1957, 437); Підсудний сам обирає собі оборонця (Рад. суд, 1954, 19); Поглянувши на мить праворуч, побачила [Тамара] за огорожею підсудних (Хижняк, Тамара, 1959,282).

@ Опинитися на лаві підсудних див. лава1; Посадити на лаву підсудних див. лава1; Потрапити (сісти і т. ін.) на лаву підсудних; Сидіти (бути) на лаві підсудних див. лава1.