ПІДПИСКА, и, ж. 1. Дія за знач. підписати, підписувати і підписатися, підписуватися 1, 2.

2. Письмове зобов'язання або потвердження чогось. - Усім я на чоловіка свого жаліюся, - відмовила голосно та виразно Горпина. - Бити він не б'є, бо дав підписку (Л. Янов., І, 1959, 344); [Липський:] Я ладен дати вам підписку, що визнаю ваше повне авторство (Коч., II, 1956, 101).