ПІДОШВА, и, ж. 1. Нижня частина взуття, якою ступають по землі, пришита або приклеєна до верху за допомогою устілки. Чую дрібне цокання підошов у камінь, тих дерев'яних дзвінких підошов, що одкидають од себе круглі жіночі п'яти (Коцюб., II, 1955, 406); Оля запнулася хустиною, ледве натягла зношені чоботи з дірявою підошвою й побігла в хлів (Юхвід, Оля, 1959, 93); * Образно. - Ех, товаришу! Укупі з тобою ми падали й стогнали під важкою підошвою старого життя. Укупі розчавлені й безсилі (колись) проклинали його (Головко, І, 1957, 65); // Нижня поверхня стопи; ступня. Генрікова сідає, Берта стає перед нею навколішки і виймає їй скабку з підошви (Л. Укр., IV, 1954, 214); Ми сіли з Севом на мол і спустили ноги. Хвиля розбивалася об камінь і дохлюпувала до наших підошов солоні краплі (Ю. Янов., II, 1958, 51).

2. Підніжжя гори, узгір'я. Біля підошви горба.. розляглися колгоспні ставки (Вол., Самоцвіти, 1952, 123); Коло підошви гори починалася найважча піша тропа в гори (Мас., Життя.., 1960, 63); // спец. Нижній, ущільнений шар (відкладів, породи, грунту). - У підошві піщано-галькових відкладів на Приазов'ї лежить товща червоно-бурих глин (Геол. Укр., 1959, 357); По-новому стали обробляти поля. Щоб не утворювалася підошва в грунті, запровадили різноглибинну оранку (Хлібороб Укр., 3, 1969, 25).

3. спец. Дно балки, канави, водойми і т. ін. На території Української РСР більш придатними для овочівництва є грунти річкових заплав і підошов балок (Овоч., 1956, 52); Вода вже потроху заливала нижню смугу довгої коси острова. Олег відчув, що катер не спирається на тверду підошву океану, безсило гойдається на хвилях, задерши корму (Ле, Клен. лист, 1960, 167).